Врадіївська районна державна адміністрація. Миколаївська область, Україна. » Управління соціального захисту населення райдержадміністрації
Українська | Русский | English
Головна Новини Доступ до публічної інформації Учасникам АТО та членам їх сімей Інформація для вимушених переселенців

Управління соціального захисту населення райдержадміністрації

 

«Питання праці»

Про нові методи організації роботи, які впроваджено головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області

Відповідно до ст.115 Кодексу Законів про працю України, роботодавець зобов’язаний виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Та не завжди роботодавці дотримуються вищезазначеної норми Закону.

Яким же чином потрібно діяти особі у разі порушення її права на своєчасне отримання заробітної плати.

Перш за все, кожна людина може отримати безкоштовну юридичну консультацію у Бюро правової допомоги (БПД), які є у всіх районах та містах обласного значення по всій Україні. Звернувшись до них, кожен мешканець територіальної громади зможе отримати безкоштовні консультації з правових питань та скористатися електронними сервісами Мінсоцполітики та Мін’юсту.

Також необхідно звернутися до роботодавця із заявою про виплату заробітної плати та про компенсування втрати її частини у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. Крім цього, у разі наявності комісії по трудових спорах, потрібно звернутися туди із заявою. Посвідчення комісії, видане на підставі її рішення, є виконавчим документом. У разі незгоди з рішенням комісії його можна оскаржувати до суду.

Ще одним кроком до захисту свого права на отримання заробітної плати є подання скарги щодо її невиплати до місцевих управлінь Держпраці, до райдержадміністрацій, управлінь Пенсійного фонду та соціального захисту населення.

Проте гарантованим і найбільш ефективним способом захистити своє право на отримання заробітної плати є звернення до суду.

Звернутися до суду можна у порядку наказного провадження, (судовий наказ) якщо працівник вимагає стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, або позовного провадження, якщо наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати зарплати та/або права на її отримання. За подання позовів про стягнення заробітної плати позивач не сплачує судовий збір.

Від 2 квітня 2018 року в Україні розпочали роботу мобільні групи Мін'юсту і державної виконавчої служби із стягнення заборгованості із зарплат, які працюють за алгоритмом стягнення виплат з боржників із аліментів.

Створення мобільних груп є послідовним та логічним продовженням роботи Міністерства юстиції у напрямку суттєвого покращення в Україні ситуації з виконанням судових рішень.

Мобільні виконавчі групи здійснюють планові виїзди за місцем знаходження підприємства-боржника з метою виявлення належного підприємству майна для погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам.

З метою координації, моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та інших виплат, пов'язаних з трудовими правовідносинами у всіх регіонах України створені регіональні штаби.

Штаби стежать за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства при виконанні рішень про стягнення заборгованості по зарплаті, а також взаємодіють із тимчасовими комісіями з питань погашення заборгованості із зарплати та інших соціальних виплат, утворених при облдержадміністраціях, районних держадміністраціях, органами Державної фіскальної служби, Нацполіції, органами Державної інспекції України з питань праці, а також створеними Міністерством юстиції мобільними групами.

З метою забезпечення належного виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат, пов`язаних з трудовими правовідносинами та на виконання доручення заступника Міністра юстиції з питань виконавчої служби Шкляра С.В. від 21 березня 2018 № 170/1.7/48-18 при Головному територіальному управлінні юстиції у Миколаївській області (далі - ГТУЮ у Миколаївській області) відповідно до наказів ГТУЮ у Миколаївській області від 23.03.2018 №173/05 «Про утворення регіонального штабу» та від 16.052018 №285/05 «Про внесення змін в наказ головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 23.03.2018 №173/05 «Про утворення регіонального штабу», утворено регіональний штаб з координації, моніторингу та контролю за станом виконання відділами державної виконавчої служби Миколаївської області рішень про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат, пов`язаних з трудовими правовідносинами.

З початку дії регіонального штабу державними виконавцями органів ДВС Миколаївської області стягнуто кошти на погашення заборгованості по виплаті заробітної плати та інших виплатах, пов`язаних з трудовими правовідносинами по наступних підприємствах: КП Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток»; КП Первомайської міської ради «Тепло»; Служба автомобільних доріг України в Миколаївській області; КС «Ольвія»; КС «Очаківводоканал»; ДП «Житлобуд»; ДП Сільськогосподарське підприємство ДВС №103; ТОВ «Провізор НФФ"; ТОВ «Океан – Судоремонт»; ПП «Інтерсервіс»; СТ «Трикотажник» ; Військова частина А4465.

На виконанні у відділах державної виконавчої служби Миколаївської області за станом на 01.07.2018 перебував 1461 виконавчий документ щодо стягнення боргів з виплати заробітної плати з підприємств області на користь громадян за рішеннями судів на загальну суму 40 млн. грн., в тому числі завершено виконавчих проваджень у зв’язку з фактичним повним виконанням рішення – 661 на суму 4 млн.грн.

Крім того, Міністерство юстиції в рамках проекту зі стягнення боргів з зарплат на користь працівників з 16.05.2018 запустило відкритий електронний реєстр підприємств - боржників, в якому наявна інформація щодо боржників - юридичних осіб, які мають заборгованість із заробітної плати та інших виплатах, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

 

 

ЄСВ на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами

 

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з нормами ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати  та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.

У разі, якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 % на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

 

 

 Інформація про легалізацію заробітної плати

Чимало роботодавців в реаліях сьогодення просто ігнорують дотримання міжпосадових співвідношень в оплаті праці і змушують працівників працювати на мінімальну заробітну плату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на думку роботодавця, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про так звані “тіньові” заробітки.

Тому легалізація заробітної плати залишається одним із найактуальніших питань сьогодення, оскільки основним джерелом наповнення місцевого бюджету є податок з доходів фізичних осіб. Ці кошти спрямовуються на вирішення соціальних проблем міста, якісне медичне обслуговування, належний рівень освіти та культури тощо.

В нашому районі для вирішення вищезазначених питань діє районна комісія з легалізації заробітної плати та зайнятості населення, яка на своїх засіданнях проводить індивідуальну роботу із суб’єктами господарювання з метою зменшення кількості підприємців та підприємств, які за результатами податкової звітності нараховують та виплачують найманим працівникам заробітну плату у розмірі, нижче законодавчо встановленого мінімального рівня. Заслуховування суб’єктів господарювання в свою чергу дасть можливість збільшити доходи громадян, а також збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів.

Отож, наймаючись на роботу, працівникам слід пам’ятати, що заробітна плата, яка виплачується у “конвертах” – це тимчасове благо, яке має негативні наслідки для самого працівника. Це, перш за все, ризик залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат. Людина, яка працює неофіційно не може розраховувати на виплату їх лікарняних, відпускних та інших обов’язкових виплат, гарантованих державою.

Тому дуже важливо, щоб працівники отримували заробітну плату офіційно, бо саме у такому випадку він буде соціально захищений. Змусити роботодавців чесно платити найманим працівникам зароблене зможуть лише самі працівники.

  

 Одними з найболючіших проблем сьогодення в нашій державі є виплата заробітної плати «в конвертах» та легалізація робочих місць

        Згідно статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані відповідно до чинного законодавства та досягли встановленого пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленному законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий страховий стаж. Стаття 24 цього ж Закону визначає, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

У зв’язку з цим особливої актуальності набуває питання легалізації зоробітної плати, виплати її в повному обсязі. Багато працівників свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати офіційну (мінімальну) та неофіційну (значно вищу від мінімальної) зарплату.

Іноді вони просто не знають, що їхня офіційна зарплата значно відрізняється від тієї, яку вони фактично одержують. Ця різниця проявляється згодом, коли працівнику потрібна беде довідка про доходи для оформлення кредиту, субсидії, соціальної допомоги, пенсії. Щоб не виникало таких проблем, кожна застрахована може отримати інформацію про сплачені внески у Пенсійному фонді.

Досвід показує, що значна частина громадян, не знаючи чинного законодавства про працю та пенсійне забезпечення, вважає, що запис в трудовій дасть можливість отримати пенсію за весь трудовий стаж. Однак на сьогоднішній день поняття «трудовий стаж» замінено на «страховий стаж». Пенсійний фонд здійснює облік нарахованої заробітної плати і сплачених страхових внесків персонально по кожному працівнику чи підприємцю, а також облік періодів роботи, за які сплачено ці внески. І саме від цих величин залежить розмір майбутньої пенсії. Тому, звертаємось до роботодавців, які надають перевагу виплаті заробітної плати «в конвертах» з проханням, проявити свою громадську позицію, легалізувати реальну заробітну плату працівників і не прирікати їх на низькі соціальні виплати.  

 

                                                                    

 «16 днів проти насильства»

Щороку в Україні, як і всій Європі, з 25 листопада по 10 грудня проходить Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка покликана в першу чергу привернути увагу громадськості до актуальних для суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

Насильство в сім’ї – це не та тема яку можна обговорювати жартома. Це тема яка несе страх, сором, відчай. На жаль, проблема насильства, а особливо домашнього насильства є актуальною в нашому суспільстві. Про те, говорити та вирішити проблему не так просто. Оскільки жертви що потерпають від насильства в сім’ї настільки емоційно скуті, та залякані, що «виносити сміття з хати» вони просто бояться…

Випадки коли члени сім’ї потерпають від насильства дуже багато і перш за все що повинна зробити жертва – перестати звинувачувати себе, думати що це норма, а головне звернутися по допомогу.

Домашнє насильство – це загальна проблема, а також одна з найбільш розповсюджених у світі форм порушення прав людини.

Більшість людей і не підозрює, що насильство має безліч облич. Воно не тільки носить фізичний характер, але й може бути моральним, психологічним, економічним та сексуальним.

На захисті сім’ї від насильства стоїть закон, який так і називається: Закон  України «Про попередження насильства в сім’ї». Згідно з юридичним визначенням цього офіційного правового документу, насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного та економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

 

 

Легалізація зайнятості населення та заробітної плати

У нинішніх умовах проблемною залишається легалізація зайнятості населення та заробітної плати, реалізація гарантій оплати праці та організація заходів по недопущенню виникнення заборгованості з виплати заробітної плати. Підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись вимог чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. Часто працівники отримують офіційну зарплату меншу за мінімальну (або на рівні мінімальної), а решту зарплати - у «конверті». Таким чином роботодавці ухиляються від сплати податку. Не рідкість і випадки, коли працівники взагалі офіційно не оформлені на роботу. Це робиться роботодавцями для того, щоб мінімізувати витрати та отримати максимальний прибуток. Такі працівники стають повністю беззахисними перед роботодавцями. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично. Працівник не має ніяких доказів для підтвердження дійсного розміру своєї зарплати і трудового стажу. Роботодавець може платити працівнику стільки і до тих пір, скільки вважає за потрібне. Офіційно неоформлена на роботу людина ризикує залишитися без права на отримання соцвиплат та пенсії. Таким чином, нелегальна зарплата не лише зменшує надходження до міського бюджету та державних соцфондів, а й тягне за собою багато неприємностей і для самих працівників.  І вирішувати цю проблему треба спільними зусиллями - як державі, так і самим працівникам.

Тому, легалізація трудових відносин і заробітної плати, ліквідація прихованої зайнятості - є одним з ключових напрямків роботи міської робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.          Попри те, що робота міської робочої групи з питань легалізації оплати праці у цьому напрямку дуже важлива і необхідна, громадяни повинні зрозуміти, що їм теж варто підключитися до вирішення цієї проблеми.

Ніхто не зможе краще змусити роботодавців чесно платити зароблені гроші, як самі працівники, які повинні просто не погоджуватися на роботу за невигідними для себе умовами.

Суспільство має усвідомити, що легалізація заробітної плати - це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас.

 1 січня 2019 року зросте розмір штрафу за використання праці неналежно оформлених працівників

Ці зміни пов’язані із ухваленим Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Відповідна до нього мінімальна заробітна плата у 2019 році становитиме – 4173 грн. та у погодинному розмірі – 25,13 грн.

Згідно із законодавством про працю, юридичні та фізичні особи-підприємці за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку в разі фактичного виконання роботи цілий день або виплату заробітної плати в «конверті»  сплатять 125 190 гривень. Також, згідно зі статтею 41 КУпАП за фактичний допуск працівника до роботи без трудового договору на керівника підприємства накладається штраф від 8,5 до 17 тисяч гривень.

Отже, один нелегал підприємству може обійтися до 142 190 гривень. Крім того, йому доведеться сплатити ще й офіційну зарплату, не нижчу від середньої за відповідним видом економічної діяльності в регіоні. За недопущення інспектора до перевірки, яка проводиться з метою виявлення нелегальних працівників чи виплати зарплати «в конверті», працедавцю загрожує 417 300 гривень штрафу.

 З 1 січня штраф за порушення законодавства про працю сплачуватимуть у місцевий бюджет

 22 листопада Верховна Рада України ухвалила зміни до Бюджетного кодексу України (законопроект № 9084). Зокрема, внесено зміни до ст. 64 Бюджетного кодексу, якими передбачено, що адміністративні штрафи та інші штрафні санкції, що накладаються виконавчими органами місцевих рад, зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Зазначені зміни вступають в силу з 1 січня. Тобто, штрафи за порушення законодавства про працю, накладені виконавчими органами міських рад міст обласного значення та рад об’єднаних територіальних громад, зараховуватимуться до відповідних бюджетів місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції відповідно до ст. 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст. 265 Кодексу законів про працю України накладають штрафи у разі:

 1. фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків;

 2. порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

3. недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;

4. недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні. Зазначені зміни були внесені та прийняті завдяки діям Асоціації міст України. Ці зміни також підтримали Комітет ВРУ з питань бюджету, Міністерство фінансів України та Міністерство соціальної політики України.

 Завдяки цим змінам штрафи за порушення містобудівної діяльності також зараховуватимуться до місцевих бюджетів

 Трудові гарантії для прийнятих на військову службу: роз’яснює Мінсоцполітики

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у т. ч. шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві (установі, організації), фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування і форми власності та у фізосіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову (ч. 3 ст. 119 КЗпП). Мінсоцполітики пояснив застосування цієї гарантії для окремих категорій осіб.

1. На строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення працівника, якого призвано на строкову військову службу, а згодом прийнято на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи, посада, здійснюється нарахування та виплата середнього заробітку (лист від 16.08.2018 р. № 1431/0/101-18).

2. Працівники, які направлені на альтернативну (невійськову) службу, не зазначені в переліку осіб, яким забезпечуються гарантії згідно із ч. 3 ст. 119 КЗпП (лист від 21.09.2018 р. № 18210/0/2-18/52).

3. Для осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу зі спеціальним званням у Державній кримінальній службі і які призвані на строкову військову службу, виплати згідно із ч. 3 ст. 119 КЗпП не передбачені, оскільки вони не є працівниками (лист від 09.10.2018 р. № 1635/0/101-18).  


 Встановлюємо строки виплати зарплати — рекомендації Мінсоцполітики і Держпраці

У листах від 23.07.2018 р. № 1305/0/101-18/28 і від 25.07.2018 р. № 5870/4/4.1-ДП-18 фахівці Мінсоцполітики і Держпраці роз’яснили питання щодо встановлення строків виплати зарплати. Отже, ось головні висновки:

1. Виплачувати зарплату працівникам потрібно не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Можна виплачувати й більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень або кожні 10 днів і т. д.).

2. У випадку якщо день виплати заробітної плати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні.

3. Виплата зарплати повинна відбуватися не пізніше за 7 днів після закінчення періоду, за який вона здійснюється. Наведена вимога застосовується і для авансу, і для заробітної плати. А це означає, що заробітна плата: за першу половину місяця (15 календарних днів!) має бути виплачена з 16-го по 22-ге число поточного місяця (15 + 7); за другу половину місяця — з 1-го по 7-ме число місяця, що настає за місяцем нарахування зарплати.

Конкретні дати виплати зарплати роботодавець повинен визначити у своєму колдоговорі або нормативному акті (періодами «з 16 по 22», «з 1 по 7» строк виплати зарплати встановлювати не можна!). Від себе додамо: роботодавець має право змінювати дати виплати зарплати. Але знову ж таки у межах, зазначених вище. Якщо роботодавець прийняв таке рішення, то нові строки необхідно вводити через колдоговір (інший нормативний акт роботодавця).